який можна врятувати

1) відшкодовуваний

2) що підлягає відшкодуванню

3) що може бути стягнений (повернутий)

4) поправний; що може бути виправлений (відремонтований, використаний)

5) багаторазового застосування; багаторазової дії

6) виліковний, небезнадійний

* * *

1) який можна відшкодувати

2) який підлягає відшкодуванню; який може бути стягненим, поверненим, отриманим назад

3) поправний; який може бути виправленим, відремонтованим, використаним; cпeц. який можна врятувати; багаторазової дії або застосування

4) виліковний, небезнадійний

1) який можна відшкодувати

2) який підлягає відшкодуванню; який може бути стягненим, поверненим, отриманим назад

3) поправний; який може бути виправленим, відремонтованим, використаним; cпeц. який можна врятувати; багаторазової дії або застосування

4) виліковний, небезнадійний

1) який можна врятувати

2) не остаточно загиблий (про людину, душу)

1) який можна врятувати

2) не остаточно загиблий (про людину, душу)

ОПЕРАЦІОНАЛІЗМ ( від лат. operatio - дія, діяння) - заснований Бриджменом напрям у методології та філософії науки, який стверджує, що ніщо не можна пізнати інакше, як через індивідуальний досвід та за допомогою різного роду інструментів. Головною метою О. є прояснення основ науки шляхом особливого методу - операціонального аналізу понять. Поняття, у тому числі логічні та математичні, вважаються синонімічними відповідним (унікальним) множинам операцій, з якими пов'язане їхнє вживання і перевірка досвідом. їх значення визначаються вказівкою на ці операції Н. іякі посилання на властивості, що сприймаються розумом, не можуть слугувати адекватною заміною посилань на реальні операції, оскільки міркування в термінах властивостей потенційно суперечливі і тому згубні для науки. Тільки мислення в термінах реальних інструментальних або хоча б мислених операцій (до яких належать також паперово-олівцеві операції, операції з символами) здатне врятувати науку від руйнівних змін. З точки зору О., поняття перебирають на себе конструктивні функції, які перевищують функції чистого відтворення пізнавальних ситуацій. Разом з тим, за О., поняття є лише описом дій ученого і продуктом цих дій. Вони не відображають об'єктивний світ. Поміркований О. (Пратт, Бенджамін та ін.) не відкидає зручні неопераціональні поняття як такі, що позбавлені сенсу, але загалом специфіка О. зберігається лише доти, доки значення понять та висловлювань прирівнюються до операцій, необхідних для їх формулювання та перевірки, тобто доки операції вважаються єдиним фактором, що формує значення Ц. е породжує низку труднощів у визначенні об'єкта пізнання, у теоретичному прийнятті поняття істини, закону тощо, які спонукали операціоналістів до менш "технічного" та більш гнучкого пояснення операціонального аспекту природи широковживаних понять, відмови від побудови теорії пізнання на жорстко операціональній основі.